Відмова у наданні PESEL UKR через відсутність позначки «ewakuacja»: чи законно це?
Останнім часом громадяни України все частіше стикаються з ситуацією, коли після в’їзду до Польщі не можуть отримати номер PESEL зі статусом UKR.
Причина, яку називають в уженді, часто однакова: під час перетину кордону Straż Graniczna зареєструвала в’їзд як туристичний, а не як евакуація. За весь час поки триває війна, не було вимог щодо спеціальної позначки. Чому зараз її вимагають? Чи законно це?
В уженді гміни при проханні надати статус УКР, працівник відмовляється, посилаючись на те що у системі “немає відмітки від стражі граничної про те що людина попросила на кордоні надати захист, не сказала що їде не у туристичних цілях а з ціллю “евакуація”.
Станом на жовтень 2026 року є серйозні правові підстави стверджувати, що сама відсутність технічної позначки „ewakuacja/ochrona czasowa” в системі Straży Granicznej не визначена законом як окрема підстава для відмови у наданні PESEL UKR.
Що пропонує ужонд?
Написати лист до Straż Graniczna з проханням змінити ціль візиту на потрібну нам “евакуацію”. Проблема стала такою массовою що ужонд навіть публікує комунікати на цю тему. А листів відправлено так багато, що отримати відповідь зараз майже нереально, адже є тільки 30 днів з дня перетину кордону, для отримання статусу УКР.
З нашої практики більшість українців так і не отримала статус УКР.
На цю проблему офіційно звернув увагу також Rzecznik Praw Obywatelskich.
Що вимагає закон для отримання PESEL UKR?
Правила тимчасового захисту після змін, які набрали чинності у 2026 році, містяться, зокрема, в Ustawie o udzielaniu cudzoziemcom ochrony na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej.
Відповідно до art. 106 ust. 1, перебування бенефіціара тимчасового захисту, який легально прибув до Польщі у встановлений період:
„w celu korzystania z ochrony czasowej”
визнається легальним.
Тобто закон встановлює юридичну вимогу щодо мети прибуття до Польщі – користування тимчасовим захистом.
При цьому в art. 106 немає положення, відповідно до якого Straż Graniczna повинна обов’язково зареєструвати в’їзд під конкретним технічним позначенням:
„ewakuacja” або „ochrona czasowa”.
Одне питання – з якою фактичною метою людина приїхала до Польщі.
І зовсім інше – яку категорію працівник Straży Granicznej вніс до інформаційної системи під час контролю на кордоні.
Відповідно до art. 110a ust. 1:
„Beneficjentowi ochrony czasowej na wniosek złożony w dowolnym organie gminy (…) nadaje się numer PESEL (…) ze statusem UKR”.
Тобто бенефіціару тимчасового захисту за заявою, поданою до будь-якого органу гміни в Польщі, надається PESEL зі статусом UKR.
Заяву необхідно подати протягом 30 днів з дня перетину польського кордону.
І знову: у цій нормі немає умови, що до моменту подання заяви в системі Straży Granicznej обов’язково має бути запис „ewakuacja/ochrona czasowa”.
Що говорить Ustawa o ewidencji ludności?
Процедура надання PESEL UKR також регулюється Ustawą o ewidencji ludności.
Art. 44a передбачає особисте подання заяви до органу гміни та визначає перелік даних і документів, необхідних для процедури.
Особливо цікаво, що art. 44a ust. 19 прямо визначає випадки, коли орган гміни відмовляє у наданні PESEL адміністративним рішенням:
- фотографія не відповідає встановленим вимогам;
- не були взяті відбитки пальців, якщо закон вимагає їх отримання.
Відсутності позначки „ewakuacja/ochrona czasowa” в цьому переліку немає.
На підставі якої конкретної норми закону сама позначка в системі Straży Granicznej перетворюється на окрему обов’язкову умову отримання UKR?
Проблема стала на стільки масовою що на неї навіть звертає увагу Rzecznik Praw Obywatelskich.
https://bip.brpo.gov.pl/pl/content/rpo-nadawanie-pesel-status-ukr-kgsg-mswia
25 вересня 2026 року Rzecznik Praw Obywatelskich опублікував офіційне звернення до MSWiA щодо проблем із наданням PESEL UKR.
RPO прямо зазначає, що труднощі вже мають системний характер.
За інформацією RPO, частина громадян України не може отримати PESEL UKR саме через спосіб, у який Straż Graniczna зареєструвала їхній в’їзд до Польщі.
Людей фактично відправляють між гміною та Strażą Graniczną, а ефективного механізму вирішення проблеми немає. Більшість листів або залишись без відповіді, або у зміні статусу на “евакуація” було відмовлено. Або відповідь доводилось чекати 2-3 місяці, коли іноземець має тільки 30 днів на оформлення статусу УКР.
Найважливіший висновок RPO:
Залежність надання PESEL UKR від способу позначення в’їзду в системі Straży Granicznej не має належної правової підстави в чинних нормах.
RPO також звернув увагу, що внутрішні рекомендації або інструкції MSWiA не є джерелом загальнообов’язкового права.
Внутрішня рекомендація або інструкція не може бути важливішою за норми права.
Що відповіла Straż Graniczna?
https://bip.brpo.gov.pl/pl/content/rpo-nadawanie-pesel-status-ukr-mswia
У відповіді Komendy Głównej Straży Granicznej повідомлялося, що громадяни України можуть звертатися до відповідної placówki Straży Granicznej із заявою про коригування інформації щодо перетину кордону.
23 червня 2026 року KGSG повідомила підрозділи Straży Granicznej про необхідність індивідуального розгляду таких звернень.
Тому на практиці одним зі способів вирішення проблеми залишається звернення до placówki SG, яка здійснювала прикордонний контроль.
Про те скільки очікувати таке рішення на практиці, ми вже говорили вище.
Але це не відповідає на головне юридичне питання: чи може гміна автоматично відмовити у UKR лише тому, що SG не поставила потрібну технічну позначку?
Що робити, якщо в уженді відмовляють надати статус УКР через відсутність відмітки „ewakuacja”?
Попросіть працівника вказати:
конкретну статтю закону, відповідно до якої відсутність позначки „ewakuacja/ochrona czasowa” є підставою для відмови у PESEL UKR.
Можна сказати:
„Proszę wskazać konkretny przepis prawa powszechnie obowiązującego, który uzależnia nadanie numeru PESEL ze statusem UKR od oznaczenia wjazdu przez Straż Graniczną jako «ewakuacja/ochrona czasowa».”
Якщо працівник посилається на рекомендацію або внутрішню інструкцію, варто попросити назву, номер і дату цього документа, а також правову норму, яка дозволяє використовувати його як підставу для відмови.
Варто подати письмове звернення
Якщо вирішити питання безпосередньо у віконці не вдається, до органу можна подати письмове звернення із вимогою:
- прийняти та розглянути заяву;
- вказати конкретну правову підставу відмови;
- пояснити, чому відсутність „ewakuacja” перешкоджає отриманню UKR;
- вказати, яка форма оскарження доступна заявнику.
Відповідно до art. 63 § 1 Kodeksu postępowania administracyjnego, podania можуть подаватися письмово.
А згідно з art. 63 § 4 KPA:
„Organ administracji publicznej jest obowiązany potwierdzić wniesienie podania, jeżeli wnoszący tego zażąda.”
Тобто якщо заявник цього вимагає, орган адміністрації зобов’язаний підтвердити факт подання звернення.
Якщо письмове звернення має формальні недоліки, art. 64 KPA передбачає механізм виклику заявника для їх усунення, а не просто усну відмову прийняти документ.
Зауважу, не обовʼязково звертатись в ужонд саме за вашим місцем проживання. Ви можете звернутись в ужонд будь якої гміни у Вашому місті. Якщо вам відмовили в олному – ви маєте право звернутись в інший.
Чи зобов’язаний urząd видати письмове рішення про відмову?
Art. 44a ust. 19 Ustawy o ewidencji ludności прямо передбачає адміністративне рішення про відмову лише у визначених законом випадках, пов’язаних із фотографією та відбитками пальців.
Окремої процедури видачі рішення саме через відсутність запису „ewakuacja” закон прямо не визначає.
Саме через це виникає серйозна практична проблема: людина фактично отримує відмову в UKR, але іноді не отримує формального рішення, яке могла б оскаржити.
На цю проблему також звернув увагу Rzecznik Praw Obywatelskich. RPO попросив MSWiA пояснити правові підстави нинішньої практики та вказати, які засоби правового захисту мають особи, що опинилися в такій ситуації.
Тому у разі відмови варто просити щонайменше письмову позицію органу із зазначенням конкретної правової підстави.
Висновок
Станом на жовтень 2026 року в польському законодавстві немає прямої норми, яка встановлює:
«PESEL UKR може бути наданий лише за умови, що Straż Graniczna зареєструвала в’їзд як ewakuacja/ochrona czasowa».
Закон встановлює інші умови, зокрема належність до групи бенефіціарів тимчасового захисту, легальний в’їзд та прибуття з метою користування тимчасовим захистом.
Більше того, Rzecznik Praw Obywatelskich офіційно зазначив, що практика узалежнення PESEL UKR від способу технічного позначення в’їзду не має достатньої правової підстави та потребує пояснення з боку MSWiA.
Ми ще чекаємо відповіді на цей лист, вона має бути опублікована на тому самому сайті, про яки ми говорили вище.
Тому якщо в уженді вам відмовляють виключно зі словами „brak ewakuacji w systemie”, варто вимагати не усне пояснення, а конкретну правову норму, яка дозволяє органу відмовити саме з цієї причини.
Також не варто зволікати із поданням документів: відповідно до art. 110a ust. 2 заяву на PESEL UKR необхідно подати протягом 30 днів від перетину кордону Польщі. Через що виникають додаткові трудноші, тому що очікувати відповіді від Straż Graniczna можна більше місяцю.
НАША ПРАКТИКА
Наша фірма зараз детально вивчає ситуацію. Можливо ужонд все таки випустить офіційний комунікат з поясненнями.
З інформації яку ми отримали від наших підписників ми дізнались, що є позитивні кейси вирішення проблеми. Є випадки коли ужонд надавав статус УКР без відмітки, після вимоги надати письмові пояснення та правові підстави для відмови.
Найближчим часом ми будемо працювати над механізмом роботи з ужендами, який дозволяв би громадянам України отримувати статус згідно законодавства.
Ми готуємо зразки внесків та листи з посиланнями на статті законів, які допоможуть при комунікації з ужендом. Коли ми матимемо позитивні кейси – обовʼязково опублікуємо все у відкритому доступі.
Підпишіться на наші соціальні мережі, там ми публікуємо новини кожного дня.
Офіційні джерела
Rzecznik Praw Obywatelskich – «Systemowe problemy z uzyskaniem numeru PESEL ze statusem UKR. Wystąpienie do MSWiA», 25.09.2026.
Rzecznik Praw Obywatelskich – «Problemy nadawania numeru PESEL ze statusem UKR. Pismo RPO do Komendy Głównej Straży Granicznej i odpowiedź».
Ustawa z dnia 13 czerwca 2003 r. o udzielaniu cudzoziemcom ochrony na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej
Ustawa z dnia 24 września 2010 r. o ewidencji ludności
Kodeks postępowania administracyjnego
Стаття не є юридичною консультацією, якщо ви не впевнені у вашій ситуації – проконсультуйтесь перш ніж приймати важливі рішення.
Якщо вам потрібен супровід у отриманні карти побиту у Варшаві або інших містах Польщі, зателефонуйте за номером +48 789 959 399, або заповніть форму зворотного зв’язку нижче.
Копіювання або використання будь-яких матеріалів з нашого сайту без письмової згоди компанії заборонено та може спричинити юридичну відповідальність згідно із законодавством Польщі, зокрема відповідно до Закону від 4 лютого 1994 р. про авторське право та суміжні права (Dz.U. 1994 Nr 24 poz. 83 з наступними змінами).
